Зелені Свята : обряди та традиції

Трійця (Зелені Свята) – одне з найбільших православних свят, яке відзначається на п’ятдесятий день після Великодня.

Саме цей день вшановують як дату заснування Христової Церкви. Перші згадки про святкування Трійці датують ІІІ століттям. Давньою народною традицією є прикрашати оселі і храми на Зелені Свята зеленими гілками, польовими квітами і запашними травами. Це символізує оновлення природи і очищення людської душі. Вважається, що зелень в цей час володіє особливою силою, яка захищає оселю від різного зла. Зібрані в цей день трави зцілюють від багатьох хвороб. Підлогу в домі, замаєну зіллям, за повір’ями, не можна було підмітати до закінчення свят.

Зелені Свята в світі.

Це свято відзначають не лише слов’яни. У Німеччині, Австрії, Бельгії, Іспанії, Данії, Латвії, Румунії, Швейцарії, Норвегії, Франції, Ісландії це свято є державним. В Австралії прийнято прикрашати колодязі вінками з квітів і зелених гілок. А під час меси у храмах випускають голубів – символ цього свята. На острові Кіпр православні християни на Святу Трійцю відзначають ще й свято води Катаклізмос, що є згадкою про Вселенський потоп і порятунок Ноя.

Зелені Свята і давні традиції

зелені свята

З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв і прикмет. Роса, що випала на Зелені свята, вважається дуже корисною для здоров’я. Дівчата вмивалися нею, щоб зберегти свою молодість і красу. Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою щасливої і міцної родини. Багато прикмет на Зелені свята пов’язані з погодою. Якщо в цей день іде дощ, то це до хорошого врожаю, до тепла, до грибного літа.

Останній день свят вважався іменинами землі. У цей день, за повір’ями, не можна працювати на землі, особливо копати.

Не можна було прати чи купатися у водоймах.

Трійця завжди вважалася дівочим святом. Це час ворожінь. На Зелені Свята дівчата ворожили ще на зозулі – запитували, чи довго їм ще кувати у батьківському домі. І зозуля рахувала, скільки років їм чекати сватів.

Побутував обряд «Водити тополю». Вибирали найвродливішу дівчину, наряджали її квітами, стрічками і гіллям, і з піснями вели у село. Заходили до кожної хати вітати господарів, які за це щедро обдаровували гостей. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі, та й сама вона кожному зустрічному з поклоном бажала доброго врожаю, любові і благополуччя.

На Трійцю було звичаєм освячувати поля, щоб уберегти майбутній урожай від повеней і граду. В колодязях освячували воду, позбавляючи її таким чином від усякої нечисті. У деяких місцевостях освячували також оселі і господарські будівлі.

Християнські обряди свята Трійці тісно переплелися зі старослов’янськими звичаями вшановувати прихід літа (звідси і давня назва «Зелені Свята»). Завдяки цьому ми отримали свято з древніми, цікавими традиціями та обрядами, яке, водночас, наповнене філософським релігійним змістом.

Гарних Вам свят!

Читайте також:

1. Спасівський букет — що ж саме має бути в ньому?

2. Засіб від комарів. Як позбутися комарів, не зашкодивши собі

3. Секрети молодості — потрібно пам’ятати усе життя

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика