Гладь – ціннісний світ вишуканого вишитого творіння

Вишивка гладдю, поєднуючи в собі секрети народних традицій і свободу творчого експерименту і завойовує в наш час все більшу популярність саме гладь. Від скромних хустинок до вишитих картин — таке сьогоднішнє застосування цього старовинного мистецтва.

гладь

Гладь — це вишивання прямими та похилими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато технік її виконання: вперед голку, строчка, стебловий, ланцюжок, і спеціальні — пряма й коса гладь, гладь з перетягами, верхошов та багато інших. Існує кілька видів гладі: одностороння, двостороння, без настилу і з настилом, прорізна тощо. Розрізняють також точну (або лічильну) гладь, яку виконують по рахунку ниток на тканині, та вільну, або рисовану, в якій стібки кладуть по контуру малюнка, нанесеного на тканину. Лічильною гладдю виконують в основному геометричні орнаменти, а вільною — рослинні й тваринні.

вишивка гладдю

Типи вишивки гладдю

Біла гладь. Біла гладь отримала свою назву тому, що виконується найчастіше білими нитками на тонких тканинах (маркізеті, крепдешині, батисті) тонкими нитками — муліне, шовк. Щоб навчитися вишивці білою гладдю, потрібно познайомитися з деякими найнеобхіднішими прийомами цієї вишивки. Контур візерунка вишивається швом «вперед голкою» і потім вишивається гладдєвими стібками, які щільно прилягають один до одного. Візерунок може бути вишитий з настилом. Контур також прошивається швом «вперед голкою», потім внутрішня частина заповнюється настилом бавовняними котушковими нитками. Зверху візерунок вишивається щільними гладдєвими стібками за контур в напрямку, протилежному стібкам настилу.

Художня кольорова гладь. Вишивається кольоровими нитками і шовком. Особливість цієї вишивки полягає в тому, що стібки робляться не прямі, як у білій гладі, а косі. Ця гладь шиється без настилу (вона є невисокою) плоскою гладдю.

Декоративна гладь. Малюнки декоративної гладі носять площинний характер. При вишиванні окремі елементи виконуються нитками одного або декількох кольорів без тіньових переходів. Нитки для шиття беруть яскравих кольорів, товсті, слабкого крутіння: муліне в 6 складань, ірис, шерсть, гарус.

Вишивальні візерунки для цього виду гладі застосовуються переважно рослинного характеру. Шиється декоративна гладь без настилу. Можна заповнювати всю площину окремого елемента рисунка або тільки контур. Стібки гладі розташовують по формі мотиву: в пелюстках квітки — від краю до центру, в листі — до середини, у напрямку жилок.

Великі листки повністю не зашивають. Стібки виконують різної довжини, середню жилку — стебельчатим швом. Траву вишивають стебельчатим швом і петельками в прикріп або одиночними стібками. Додатково виріб розшивають декоративними швами — козликом, стебельчатим, петельним, вузликами. Декоративною гладдю краще вишивати на щільних тканинах.

Полтавська гладь. Поширена по всій Україні. Вона широко застосовується для вишивання панно, серветок, скатертин. Нею вишивають рушники, фартухи, хустки, кожухи, свитки та ін. На тканину наносять малюнок. Стібки настилають густо, щоб не проглядалась тканина, і паралельно горизонтальним ниткам. Стібки можуть бути маленькі і великі, тільки через 0,5 см довжини стібка роблять перетяги, щоб нитка не відставала від тканини. Голку виколюємо на лицевий бік і навскіс покриваємо нею нитку стібка. Перетяги краще накладати не на одному рівні, тоді вони будуть майже непомітні.

гладь

а) вишивання дрібних листочків,

б) вишивання ягід,

в) вишивання пелюсток квіток, розташовуючи стібки за формою узору,

г) контур листка, неповністю зашитий.

гладь

гладь

а) вишивання ягідки (1 варіант),

б) вишивання ягідки (2 варіант),

в) вишивання листочка,

г) гладь «в розкол»,

д) вишивання квітки.

І яка ж то краса оця вишивка гладдю! Мабуть, ніколи так і не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо огляду на недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва. Так зразки найдавнішої вишивки у музеях Європи відносять до V ст. н. е.

Народ творив, знаходив і стверджував власний, оригінальний стиль. Невідомі умільці копіткою працею виробили різноманітні устелені техніки вишивання, зразки давньокиївського вишивання на шкірі та тканині дійшли до нас. З первісного заняття ця вишивка згодом перетворилася у ремесло і дійшла аж до сьогодення.

У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна — Янка організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.

В Іпатіївському літопису від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.

У ХVІ-ХVІІ ст. успішно діяли промисли гаптування в Києві, Чернігові, Корці та інших містах. У Львові вишивальний цех створений у 1658 р.

XVIII ст. вишивка гладдю розквітла різноколірними швами, принесла нове розуміння орнаментальних форм з їх об’ємно-пластичним живописним трактуванням.

Воістину неповторна краса рук поколінь!

Гладь в узорах вишивки можна опанувати з журналом «Українська вишивка»

журнал українська вишивка

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика