Вишивання-зітхання: як не вгрузнути у рукодільний довгобуд

Вишивання – це процес, який повинен приносити рукодільницям виключно задоволення! Принаймні, саме з такими думками ми, в основному, і беремося до роботи. Але інколи стається так, що з ентузіазмом розпочата вишивка пролежує в незакінченому стані місяцями. Яке вже тут задоволення, коли процес загруз на одній непорушній точці – і ні туди, ні сюди! І залишити шкода, бо вже вкладені час і праця, і закінчувати бажання немає. Ось і переставляється незавершена робота з місця на місце… Така ситуація, мабуть, знайома кожній з нас, тому тема вишивальних довгобудів заслуговує на окреме висвітлення, що ми і вирішили зробити!

вишивання

Фото: @vizerunochok

Чому вишивання перетворюється на довгобуд

Що таке вишивальний довгобуд? Це процес, перерва у вишиванні якого складає три-шість місяців підряд, або який вишивається дуже повільно. Причин для цього може бути багато:

  • Занадто великий об’єм роботи. Як правило, великі картини потребують багато часу, тому нерідко вишивальниці банально втомлюються, послідовно працюючи над однією і тією ж роботою.
  • Складна схема чи кольорова гама теж значно ускладнюють процес і сприяють появі довгобудів.
  • Монотонний і нецікавий дизайн – вишивати одне і те ж стає просто нудно!
  • Відсутність мотивації також дуже розхолоджує. Порівняйте з ситуацією, коли вам потрібно дошити роботу, наприклад, до чийогось дня народження – тут ви вже просто зобов’язані встигнути!
  • Існує і ще одна поважна причина: пропало бажання, і крапка!



Жарти жартами, але наявність незавершеного вишивального процесу, все-таки, трішки (а може, й не трішки) дратує. А ще, як кажуть психологи, незакінчені справи «тягнуть» з нас життєву енергію, тому бажано не залишати такі питання невирішеними на місяці чи навіть роки.

вишивання

Фото: @cistorii

То як же боротися з довгобудами у вишивці?

Тут є два варіанти: або ви взагалі викреслюєте цю роботу зі списку незавершених справ і з легким серцем розкладаєте ниточки по місцях, або, все-таки, закінчуєте вишивання. І якщо з першим варіантом все зрозуміло (хоча на це теж потрібно наважитися), то для другого ми можемо дати декілька дієвих підказок, а саме:

  1. Якщо ви втомилися від монотонного вишивання великої роботи, влаштуйте собі маленький проміжний процес, який допоможе відпочити від вашого довгобуду. Інші кольори, канва і сюжет освіжать вашу голову і дозволять «перезавантажитися».
  2. Знайдіть мотивуючий фактор для закінчення роботи: наприклад, заплануйте подарувати готову вишивку комусь із близьких на певну дату. Такий підхід справді організовує!
  3. Спробуйте «метод п’яти хвилин», суть якого полягає в тому, щоб вишивати по трішечки, але кожного дня.
  4. Можна також звернутися до інтернету – в соцмережах існують спільноти вишивальниць, в яких вони перемагають довгобуди разом. Тут спрацьовують одразу кілька психологічних моментів (ефект змагання і т.д), тож цей спосіб також досить дієвий.

А можливо, ви знаєте власні методи боротьби з вишивальними довгобудами? Діліться своїм досвідом в коментарях, і нехай незакінчених процесів буде якнайменше!

Автор: Вікторія Чорній

2 комментария to “Вишивання-зітхання: як не вгрузнути у рукодільний довгобуд

  • В усіх такий страшний виворіт, як на першому фото??? Для мене він святий.

    • Виворіт — тема серйозна! Не завжди виходить ідеально, це правда. Але для картин, де виворітної частини не видно, допускається. А ось для вишиванок чи рушників вже треба старатися більше )

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика