«Сад родинної майстерності»: виставка вишивок сім’ї Галущак

Тернопільський край багатий на талановитих рукодільниць, а інколи трапляються й цілі творчі родини! Тож сьогодні хочемо познайомити вас із представницями трьох поколінь вишивальниць – жінками сім’ї Галущак. Їхній спільний рукодільний спадок настільки великий і різноманітний, що в Тернопільському «Етно-центрі» навіть організували цікаву тематичну виставку «Сад родинної майстерності». Зазирнемо?

Виставка вишивок Галущак

Виставка вишивок: локація і найцікавіші моменти

Виставка вишивок родини Галущак розміщена в Бібліотеці №4 для дорослих, що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, бульвар Д. Галицького, 6. Починаючи з 20 квітня і до середини травня 2016 року сюди можна прийти і помилуватися величезною кількістю красивих рушників, серветок, іграшок та інших цікавих виробів ручної роботи.

Нам вдалося поспілкуватися зі Світланою Галущак, яка вже добре відома в творчих колах Західної України.

— Пані Світлано, як сталося так, що і ви, і ваша мама, і ваша донька – такі творчі люди? Це всі представники вашої сім’ї такі талановиті?



— Ще не всі, нам ще й кіт допомагає! А якщо серйозно, то ніхто нікого спеціально не вчив, все склалося якось само по собі. Я вишивала завжди: часом менше, часом більше, донька Ірина теж ще з дитинства проявляла свої творчі здібності, а ось моя мама захопилася цим видом рукоділля вже в поважному віці, а до того тільки шила.

— Це ваша перша родинна виставка? Хто був ініціатором її проведення?

— Наші вироби й раніше були представлені на різноманітних експозиціях, але така виставка вишивок, присвячена творчості саме нашої сім’ї, справді перша. Ідею подала я, коли дізналася про створення в Тернополі «Етно-центру». Хотілося якось згуртувати людей навколо творчості, залучити їх до спілкування, та й вишивок знайшлося достатньо. До речі, я була дуже приємно вражена, що на відкритті нашої виставки побувало досить багато відвідувачів, які виголошували щирі й теплі промови і навіть плакали. Було дуже зворушливо…

Виставка вишивок Галущак

Фото: Олександр Галущак

— Так, справді, таке спілкування людям необхідне, особливо в наш складний час. А робота над якими виробами вам найбільше запам’яталася?

— Дуже добре пам’ятаю один з перших своїх вишитих рушничків, який я готувала до Паски. На той час ще не було такого різноманіття тканин, ниток і навіть схем, тому ми відшивали одна від одної, додавали кожна щось своє. Цьому рушничку виповнилося вже двадцять п’ять років, я й досі його бережу.

— Ваша донька Ірина не лише вишиває, а й створює чудові прикраси з бісеру. Розкажіть трішки більше про цей напрям її творчості.



— Іринка дуже багатогранна особистість. Ще в юному віці вона паралельно з навчанням у звичайній школі встигала відвідувати практично всі гуртки й секції, які лише існували: і Художню школу, і Центр дитячої творчості, і багато інших занять. З часом вона захопилася бісером, але й вишивку не залишила – у неї є багато цікавих авторських виробів із застосуванням старовинних технік вишиття. У Львові, де зараз живе Ірина, є набагато більше можливостей для розвитку свого хобі і навіть просто обміну досвідом між рукодільницями. Дівчата і жінки збираються, спілкуються, навчаються разом. Було б добре створити подібний творчий клуб і в Тернополі.

— Можете поділитися своїми творчими планами на майбутнє?

— Продовжувати вишивати! А ще дуже хотілось би організувати серію тематичних зустрічей майстринь, на яких би проводилися професійні майстер-класи і навчання вишивці. Ідей багато, але виключно власними зусиллями реалізувати їх дуже важко. Будемо сподіватися, що спільно з «Етно-центром» нам це вдасться, а може, і якісь меценати відгукнуться? Було б чудово!

І справді, тема організації своєрідного рукодільного клубу в Тернополі є досить актуальною. Тому, якщо ви можете якимось чином допомогти в цьому – звертайтесь до Світлани Галущак! А ми бажаємо творчій родині подальших успіхів і всього найкращого!

Спілкувалася Вікторія Чорній



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *