Старовинна вишивка – скарби минулих років
…Початок ХХ століття, невелике село на Полтавщині, майже ніч. Стомлена жінка сидить біля мерехтливої свічечки і старанно протягує голку з ниткою крізь невибілене домоткане полотно – гарна буде сорочка! Добре, що є вирощений власними руками льон – і тканина, і нитки зроблені з нього! А що кольорів небагато – то це нічого, був би цікавий візерунок, та ще й мережка біла краси додасть…
Старовинна вишивка крізь роки
Пройшли десятиліття. Стара дерев’яна скриня в похиленій хаті довго берегла в собі цінний скарб – вишиті колись сорочки з подолами аж до землі. І які ж вони були гарні! Ніжні хвилі мережки і рослинні орнаменти правдиво передавали красу троянд, які цвіли на цих сорочках, наче справжні!
Кожна найдрібніша деталь тут була оформлена дбайливо і дуже ошатно: починаючи від рівномірного зубцювання країв і закінчуючи вишуканими монограмами!
Рукави біля манжетів вручну призбирувалися в дрібні складочки, виворіт був майже ідеальним, а вишивка виконувалася в кількох різних техніках – були тут і хрестики, і двосторонні качалочки, і мережка з настилом…
У важкі найголодніші роки ці сорочки навіть рятували людські життя – коли родина не мала ані копійки, жінки зі сльозами на очах розривали одяг на частини і вимінювали дорогоцінну вишивку на харчі…
Відтоді залишилося лише кілька фрагментів колишньої розкоші – старовинна вишивка збереглася, на жаль, не повністю… Тим ціннішою вона є, адже навіть невеличкий елемент колишньої сорочки береже в собі непросту життєву історію…
Автор: Вікторія Чорній
На фотографіях представлені фрагменти старовинної вишивки початку ХХ століття, віднайденої на Полтавщині.