Борщівська вишиванка: сучасні та старовинні схеми

Сьогодні борщівська вишиванка є однією із найпопулярніших, бо здавна і до тепер приваблює своєю унікальністю, яка полягає у стилі вишивки: техніках вишивки, переважанні чорного кольору ниток, крої та розміщенні орнаменту на рукавах.
Існувало два типи борщівської вишиванки: повсякденна – із візерунками на комірі та манжетах, і святкова – з вишивкою на комірі, грудях, спині та по всій довжині рукава.

Однією з основних ознак борщівської вишиванки є густо зашиті від уставки до манжета рукави. Уставки (плечові вставки) характерні саме для борщівської сорочки.

Шили їх із старанно вибіленого на сонці конопляного полотна. Магнетизм борщівської вишиванки, мабуть, у тому, що в її візерунках відтворені фрагменти трипільської культури — закарбовані елементи магічних знаків (символи роду).
Борщівська вишиванка багата техніками вишивки: колодка, кучерявий стіб, низинка, хрестик, гаптування, гладь, ланцюжок, стебнівка. Так на одній сорочці можна відшукати декілька технік одночасно. Найцінніша для сьогодення – це техніка «колодки» (її часто плутають з технікою «колодочки»). Цією технікою зашивали тло візерунків на уставках.

Рукави борщівських старовинних сорочок помережані чорними візерунками. Вишивали нитками з чорної овечої вовни, що не линяли (їх називали бавною). З глибини віків передалась розповідь, що сім поколінь жіноцтва Борщівського краю мали носити такі сорочки на знак жалоби за загиблими чоловіками. Кажуть, у чорних сорочках навіть заміж виходили. І так тривало до початку ХХ століття, ще у 20-х роках зберігались складні статичні монохромні композиції зі знаково-символьними мотивами, виконані архаїчними техніками. Лише з’явилися в якості оздоби волічка, сухозліть, бісер, пацьорки, лелітки.

А далі складні техніки вишивки замінювались хрестиком, чорний монохром переходив в поліхромію. Однак до 50-х років чорний колір у борщівських вишиванках все ж домінував.
Крій також із часом змінився – рукав робили без уставок, а регланом. На зміну строгим геометричним орнаментам, вишитих немовби під лінійку, прийшли і легкі квіткові мотиви. Так от, якщо раніше обов’язковим було вкраплення оберегових символів вишивки (символів продовження роду), то на пізніших сорочках цього уже могло і не бути. Борщівська вишиванка заграла безліччю кольорів. Стали використовувати льон, штапель, поплін та інші фабричні тканини. Змінювались і вовняні нитки на бавовняні та на сучасне муліне. Саме дефіцит у 40-х роках ХХ століття бавни спричинив забуття однієї з унікальних технік вишивання «колодки», оскільки іншими нитками вона не відтворюється в усій своїй красі. Незмінним у борщівській вишиванці впродовж усього часу зосталась насиченість (густота) орнаменту, яким вкрита майже вся площа рукавів та значна частина переду сорочки.

З плином часу нові естетичні уподобання входять в оздоблення традиційних борщівських сорочок, однак традиції живуть і до нині. Основне, що сучасна мода підтримує давні традиції, виокремлюючи борщівську вишиванку у сучасному різноманітті вишивок.

Феномен борщівської сорочки не перестає дивувати й сьогодні, адже більше ніде неможливо побачити такої дивовижної краси, витвореної жіночими руками. Це результат дуже вправної (володіли багатьма техніками вишивки) та трудомісткої праці, адже одну сорочку вишивали впродовж декількох років довгими зимовими вечорами. Це ж яким терпінням і наснагою були сповнені вишивальниці. Старовинна чорна борщівська сорочка – неперевершена, немов би з ефектом набиття.
Ви можете власноруч вишити оригінальну борщівську сорочку за схемами та викрійками. Історична чи сучасна дизайнерська стилізована борщівська вишиванка — це унікальне явище української культури.

Читайте також:

1. Вишиті обереги: що вишивати на жіночих та чоловічих сорочках

2. Вишиті обереги: найголовніші символи вишивки та їхній обереговий вплив

3. Вишиті обереги: рослинні орнаменти

Борщівська вишиванка

 



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика